А. Ахматова

Тема: Російська Сапфо у вирі історії ХХст. Життя і творчість  Анни

          Ахматової

Мета:      детально ознайомити учнів зі сторінками біографії Анни Ахматової, її літературною діяльністю, викликати в учнів захоплення поетесою; розкрити узагальнений портрет епохи, роль митця за часів народної трагедії;

                 виховувати почуття прекрасного, любові до поезії;

                 розвивати навики дослідницької роботи з використанням комп’ютера.

Тип:         лекція з елементами бесіди та рольової гри.

Обладнання:    портрети Анни Ахматової різних періодів життя, тексти

                       поезій, використання мультимедіа.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

                Епіграфом до уроку вибрано слова самої А.Ахматової, яка влучно сказала про своє життя:

Судьба ничем не обошла меня.

Всё, что может человек испытать,

всё выпало на мою долю…

У російській літературі на долю Анни Ахматової випала особлива місія. ЇЇ вустами заговорила, розправивши жіночі крила, російська жіноча поезія, яка в особі Ахматової дорівнялася до «чоловічої», скасувавши давні упередження, що поезія жінок — це розваги освічених дам. Не випадково критика відвела Ахматовій місце поруч з О.Блоком.

Пройшовши через дві світові війни, революції, страшні ексцеси тоталітарного режиму радянської влади від часів її становлення і до хрущовської «відлиги», переживши загибель покоління «срібної доби», Ахматова стала хранителькою її найкращих традицій і передала трагічний досвід свого покоління поетам наступних поколінь.

ІІ. Активізація навчальної діяльності.

Розповідь вчителя переплітається з повідомленнями учнів, які виконують ролі істориків, географів, біографів, літературознавців, дослідників української адреси Ахматової. До уроку кожна група мала індивідуальне завдання по творчому шляху Анни Ахматової.(Паралельно відбувається демонстрація слайдів )                                                                        ДОДАТОК1.1

Учні – біографи. Повідомлення про народження  Анни Ахматової, стосунки у сім’ї, відношення рідних людей до її захоплення поезією, розвиток її творчої натури, переїзд до Царського села, навчання в гімназії.

Слово вчителя.          У 1904 році А.Ахматова познайомилась

з Миколою Гумільовим. За словами Валерії Срезньовської, Анна з Миколою познайомились випадково і вона зовсім не надала значення цій зустрічі, і не сподівалася, що вона матиме продовження, так як молодий гімназист Гумільов її зовсім не зацікавив і надалі вона залишалася байдужою до їхнього знайомства та зустрічей. Проте Микола не здавався, він поставив собі за мету будь – що покорити серце цій гордій дівчині. Анна не реагувала на його знаки уваги, а про те, щоб стати його дружиною, взагалі не допускала думки. Тому всі були вкрай здивовані, дізнавшись про завершення їхнього роману…( Зі спогадів Валерії Срезньовської. Журнал «Звезда» № 6 1989р.)

1905 рік. Чи вніс він зміни в життя Ані?

Учні-історики.  Повідомлення про події в Петрограді, мирну демонстрацію 9 січня, повстання в Москві, Іваново – Вознесенську, Одесі, Києві, повстання на Броненосці Потьомкіні; початок революції 1905р.

Учні – біографи.       Учні повідомляють, що події не зачепили життя А.Горенко, яка на той час жила в Євпаторії. Далі йде розповідь про життя в Києві та навчання в гімназії, Вищих жіночих курсах.

Вчитель: Як складаються стосунки Гумільова і Ахматової, коли вона навчалася в Києві?

Учні – біографи. 1910р. 7 травня А.Ахматова і М.Гумільов одружуються і їдуть на місяць в Париж. Для знайомих Анни це рішення було несподіваним, так як вони знали про те, як неохоче вона сприймала товариство Миколи. Цей вибір для усіх залишився загадковим. Чим було продиктоване це рішення?

Учні – географи. Париж не справив враження на Анну.  На той час його не можна було назвати  прогресивним культурним центром. Прокладались бульвари по живих тілах (про що писав Золя). У тавернах одночасно засідали більшовики і меншовики—їх називали соціал-демократами. Жінки з поперемінними успіхом носили то штани то пеленали ноги. Вірші були пустими, їх купляли заради ілюстрацій до них більш чи менш відомих художників. На той час французький. живопис з’їв французьку поезію. Але Анна Ахматова була свідком тріумфу російського балету у Парижі в 1911р.

               

Учитель.     1910р. — у літературі позначився кризою символізму. Одні йшли в футуризм, інші в акмеїзм. Разом зі своїми товаришами: Зенкевичем, Карбутом, Мандельштамом  Ахматова стала акмеїсткою.

                          Бесіда з учнями.

—Чим відрізнялися програми символістів, акмеїстів і футуристів?

— Чому відбувся розкол у середовищі символістів?

— Чим від них відрізняються акмеїсти?

— Хто був першим критиком Анни?

— Як Гумільов відносився до її поезій?

— Чому Ахматова не підписувалася своїм прізвищем?

Географи.        1912р. — поїздка по Пн. Італії.( Учні розповідають про враження А.Ахматової від побаченого ,яке вона називала казкою)

Учитель. Чим 1912р. — рік  був визначним для Анни Ахматової?

                 Які відгуки були про її збірку «Вечір», про що вона?

Літературознавці. Учні зачитують вірші із зб. «Вечір», діляться своїми враження від прочитаних поезій.

Вчитель.  Далі — розрив з Гумільовим. Для неї він був болісним. Творчий дует було розірвано. Чому? Ахматова по своїй натурі не могла бути «цілком керованою», вона прагнула свободи, яку, вважала втраченою. Гумільов не зумів її сприйняти як творчу індивідуальну особистість…Ахматова залишає роль жінки, матері, переїжджає в Петербург і займається літературною діяльністю. З- під її пера вийдуть збірки:

                          1914р. — «Чотки»

                          1917р. — «Біла зграя»

                          1921р. — «Подорожник»

                          1922р. — «Аппо Доmіпі».

                1914р. — переломний період в творчості Ахматової. Але події, які відбулися у цей період змінили світобачення багатьох людей.

Історики. Розповідь про причини виникнення  І світової війни, її наслідки.

Літературознавці. Читання віршів, уривків із зб. «Чотки»

Вчитель.  В ахматовський художній світ, обмежений інтимно- камерними темами входить сучасність із стрижневими поняттями: «історія», «епоха», «батьківщина», «народ». Важливими стають ідея морального обов’язку та почуття відповідальності за долю батьківщини.

        

Літературознавці. Читання поезій із зб. «Біла стая»

Історики.  Повідомлення про жовтневий переворот 1917р., долі інтелігенції, сприйняття Анною Ахматовою революції, можливість емігрувати за кордон, позицію «внутрішньої еміграції»; обов’язок розділити свою долю із долею батьківщини.

Літературознавці. Читання та коментар вірша «Мне голос был…»

Біографи. У 1921 році було розстріляно М.Гумільова, його звинуватили у змові проти радянської влади. Це був тільки початок. Ще не раз вона довідаєься про зникнення друзів, знайомих…А далі А.Ахматова перенесла на своїх худеньких плечах сталінські репресії:

                          35 рік. — І арешт сина і Пуніна (чоловік)

                          38 рік — ІІ арешт сина

                          війна —  син у штрафбаті

                          з 1949р. — табори, засуджений. до розстрілу; помилування відбуванням подальшого ув’язнення

                          1955р. — повернення додому.

Упродовж 15 років її заборонено було друкувати твори.

                У 1935р. починає роботу над поемою «Реквієм» — визначним твором літературної  спадщини.

Літературознавці. Розповідь про історію написання поеми «Реквієм».

Учитель Чому цей твір не друкувався?

Історики. 1941р. — ІІ світова війна. Розповідь про блокаду Ленінграду.

                1941-1944рр. — Ташкент. Проблеми із здоров’ям.

                  Виступи у шпиталях.

Літературознавці.    Головною темою тодішньої творчості була тема війни. Читання віршів.

Біографи. 1944р. Повернення Анни Ахматової в Ленінград. Любила це місто, була чудовим гідом і до останніх днів жила в ньому. Вела досить скромне життя…Переживала і просила за сина…Займалася перекладами, дослідницькою роботою, писала вірші, які увійшли до збірки «Біг часу» (1965), працювала над закінченням «Поеми без героя. (1962).

Історики. Немов «сніг на голову» постанова Жданова 1946р. про заборону друкувати Ахматову. Творчість Анни Ахматової Жданов назвав «блудом в молельне». Актовий зал Смольного, де відбувалося зібрання, мовчав, пригнічений, принижений і пригноблений диктатом. Ніхто не заперечив, ніхто не заступився за Ахматову, ні за Зощенко, ні за Олександра Хозіна. Але знайшлись такі, які підтримали це рішення і воно діяло протягом сорока років, принижуючи нашу літературу, вкорочуючи житя багатьом митцям.

Анна Ахматова пропала з сторінок журналів і книжок, як поет. Вона почала займатися перекладами давньої поезії Єгипту і Китаю, а також перекладами віршів класичного поета Італії Леопарді.

Біографи.         Розповідь про останні роки життя, в які Ахматова зберігала дивовижну працездатність, про поїздку в Англію, Італію, Париж.( 1964р); обрання почесним доктором Оксфордського університету отримання престижної італійської премії. Хворобу серця і смерть.( 5 березня 1966р.)

                Учитель

— А чи існує українська адреса в житті Ахматової?

Дослідники повідомляють українську адресу в біографії Ахматової, ведуть розповідь про Слобідку Шелехівську, Дережняни  Хмельницької області, де проживала мати; про родовід Анни.

— Про вірші говорять, що вони мелодійні, а чи так це? Чи любила Ахматова музику?

Дослідники ведуть розповідь про ставлення поетеси до музики, її «співробітництво» з  композиторами. Звучать уривки віршів, покладені на музику , записані на плівку музичні твори.

ІІІ Підсумок уроку .

Підводячи підсумки уроку, про Анну Ахматову можна сказати, що вона була людиною великої долі, патріотом, усе своє життя була нероздільна з народом. Її творчість має три основні теми: любов, Росія і віра, саме вони вказують на її моральну позицію як громадянки, її самозречення й самовідданість країні, яку, як вона вважала, спіткала страшна історична кара, але Ахматова пройшла зі своїм народом хресну дорогу, зберігши гідність, людяність і відданість «святому ремеслу».

Звучить вірш «Пам’ятник».

IV  Тестування учнів.                                          ДОДАТОК 1.2

Оцінювання роботи учнів в групах.

V Домашнє завдання.

                       Ознайомитися  із змістом  поеми «Реквієм».